У рамках відзначення Міжнародного дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних відносин між учасниками навчально – виховного процесу, психологом нашої школи, Ніколайчук І.Д., було проведено ряд заходів, зокрема:
– з 4 класом психологічне заняття “У маленькому серці вогонь палає для зла та зневаги місця немає”;
– з 6 класом акція “Створи квітку толерантності”;
– з 8 – 9 класами заняття з елементами тренінгу “Толерантність – це мистецтво жити у світі несхожих людей та ідей”;
– з педагогічним колективом акція “Аптечка для душі”.










Рекомендації психолога, як поводитися батькам під
час карантину.
На час карантину, батьки стають для дітей вчителями, вихователями,
лікарями і друзями, тож багатьох цікавить питання як поєднати в собі ці всі
ролі та знайти вільний час для себе.
Як не втратити контроль над дітьми під час карантину?
Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них
втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви
у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які
виникають у стосунках з дітьми.
Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та
слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це
означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет,
десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.
Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня
для дитини. У дітей повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно
виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для
релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній
народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової
реальності.
Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?
Діти займають себе самі, якщо не заважати їхньому природному
розвитку. Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.
Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися
самостійно. Мультики – це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не
розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду.
Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати
ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у
реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.
Я дуже рекомендую батькам спробувати пожити 2 тижні без мультиків.
Дитина стане значно спокійнішою і навчиться розважати себе сама.
Як компенсувати дітям брак прогулянок?
Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність.
Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок».
Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон.
Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна
обстановки.
Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого
ми це робимо.
Що не потрібно робити батькам під час карантину?
Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя
змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми
усвідомимо, що це не змінити, тим краще.
Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці
теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу,
але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше
мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба
підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще
промовчати. А є те, до чого варто підготувати.
Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що
вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того,
у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми
дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.
Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?
Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати
інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який
мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що
читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.
Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі,
на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри,
інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо
маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже
любить купатися. Тому треба купати його довго і з милом. Тоді воно буде
щасливим” – найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших
дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.
28 жовтня 2019 року відбувся психолого-педагогічний консиліум щодо адаптації учнів 5-го класу. Психолог Вербської санаторної школи, Ніколайчук Ірина Дмитрівна, ознайомила присутніх з характеристикою молодшого підліткового віку та з результатами дослідження перебігу адаптаційного процесу в 5 класі та закликала враховувати індивідуальні та психологічні особливості 10-11-річних школярів. Ознайомила присутніх із результатами психологічного обстеження, надала рекомдації щодо колекційної роботи з учними 5 класу. Класний керівник, Ліснічук Надія Олександрівна, акцентувала увагу на особливостях класного колективу та надала педагогічну характеристику класу. Заступник директора, Крок Гавлина Федорівна, розповіла про ознаки успішної адаптації та про найоптимальніші варіанти реагування на прояви дезадаптації, акцентувала увагу на необхідності врахування пихологічних чинників під час перебігу адаптації п’ятикласників. Відгуки вчителів, які працюють з даною категорією дітей, дозволяють стверджувати, що 5 клас – це сформований колектив зі своїми традиціями і особливостями. Учні володіють необхідною сумою знань, умінь і навичок для успішної адаптації в середній ланці школи.




З 26 листопада по 10 грудня 2019 року у КЗ «Вербська санаторна школа І – ІІІ ст.» РОР пройшла щорічна акція «16 днів проти насильства»
Протягом цієї акції було проведено низку заходів. У 1 – 4 класах було проведено конкурс малюнків та бесіду на тему «Світ без насильства». Шкільний бібліотекар Белік М.В. підібрала тематичну книжкову виставку «Я проти насильства. А ти!». У 5 – 6 класах проведене психологічне заняття «Стоп! Насильство». Також питання профілактики сімейного насильства та попередження насильства в учнівському середовищі обговорювалося психологом та класними керівниками на батьківських зборах.
Практичний психолог Ніколайчук І.Д. підготувала для батьків учнів інформаційну листівку «Не карайте, а виховуйте». Виготовила пам’ятку з учнями 7 класу «Як вберегтися від насильства», провела бесіди з учнями з метою профілактики булінгу в учнівському середовищі. Також практичним психологом з метою толерантного ставлення до людей з особливими потребами було проведене просвітницьке заняття «Вони теж люди», з використанням розповідей дітей, які в силу обставин мають обмежені можливості. До Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом, були проведені психологічні заняття «Небезпека, яка може торкнутися кожного» і «Якщо поряд з вами ВІЛ – позитивна людина», для учнів 9 – 11 класів.
А ще заняття з елементами тренінгу «Протидія булінгу в учнівському колективі» (10 кл.), «Попередження конфліктів у соціальних мережах» (8 – 9 кл.), «Насильство – сміття, яке треба виносити» (7 кл.), години спілкування «Кібербулінг» та «Сучасне рабство» для учнів 10 – 11 класів.
До Міжнародного Дня захисту прав людини проводила годину правової грамотності «Знай закон з молоду» з учнями 9 і 10 класів.
Наше майбутнє залежить від того, як ми виховуємо наших дітей сьогодні, то ж давайте вчити дітей любові й добру власним прикладом!














Насильство в сім’ї – серйозна і поширена проблема в світі. Вона є актуальною, тому що близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від сексуальної експлуатації, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці.
З метою попередження насильства в сім’ї, профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми, усвідомлення відповідальності батьків за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до оточуючого світу, психологом Вербської санаторної школи, Іриною Ніколайчук, було проведено тренінг з батьками «Попередження насильства в сім’ї, та жорстокого поводження з дітьми».








Правила поведінки в ситуації конфлікту
- Вирішуй проблеми в теперішньому часі, не згадуючи про минулі образи і конфлікти.
- Будь відкритим у спілкуванні, доброзичливим, прагни до створення клімату взаємної довіри.
- Спробуй поставити себе на місце опонента.
- Не говори образливих слів, не вживай негативних епітетів.
- Висловлюй і аргументуй свої наміри у випадку незадоволення вимог, але ні в якому разі не погрожуй.
- Будь готовим подолати самолюбство, амбіції, визнати власну неправоту в тих чи інших питаннях і позиціях.
В конфлікті завжди винуваті обидві сторони.
На примирення йде той, хто моральніший, мудріший, сильніший духом.
Діти, які втягнені в конфлікт, можуть зробити такі кроки
- Стоп (зупинись). Не дозволяйте емоціям виходити з – під контролю. Зробіть крок назад і спробуйте заспокоїтись, оскільки гнів ускладнює вирішення конфлікту.
- Висловити (розкрити один одного), у чому полягає суть конфлікту. Переконайтеся, що обидва учасники конфлікту, тобто й ви також, чітко розуміють, що викликало розбіжності, й уточніть потім чого хоче, чи не хоче кожен з вас.
- Знайти позитивні варіанти. Подумайте над тим, яке справедливе рішення можна запропонувати – таке, щоб воно задовольнило потреби вас обох.
- Вибрати той позитивний варіант, з яким ви обоє можете погодитись.
Якщо ж ви жодним чином не можете домовитися, зверніться по допомогу до людини, не залученої до конфлікту. Не зацікавлена в кінцевому результаті особа, імовірно, буде більше об’єктивною в ситуації, що склалася.
Коли твої батьки поїхали на заробітки за кордон, візьми відповідальність за своє життя
Про те, що твої батьки працюють за кордоном, повинен знати твій класний керівник та найближчі родичі. Не розказуй стороннім людям, що твоїх батьків немає поруч. Не вихваляйся подарунками або грошима, що надсилають чи привозять тобі батьки.
Якщо тобі запропонують стати фотомоделлю, знятися у фільмі або рекламі чи провести час у товаристві незнайомих людей, будь обережним, за цим може приховуватися втягнення до проституції або використання в порнографії.
Якщо тобі запропонують передати пакунок з невідомим тобі вмістом, так само будь обережним, оскільки за цим може приховуватися втягнення до розповсюдження наркотиків або інших протиправних речей.
Завжди май при собі телефони твоїх батьків та дорослого, якому довіряєш. Завжди розповідай батькам про свої проблеми, коли вони телефонують. Якщо ти почуваєшся самотнім і тобі треба вирішити складну проблему, ти завжди можеш звернутися за допомогою до класного керівника, психолога або вчителя, якому ти довіряєш.
Завжди май при собі телефони класного керівника, поліції, дільничного, телефону довіри та звертайся до них у випадку небезпеки або порушення твоїх прав.
Батькам на замітку
- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.
- Якщо дитина росте у докорах, вона вчиться жити з почуттям вини.
- Якщо дитина живе у терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.
- Якщо дитину заохочують, вона, вона вчиться вірити в себе.
- Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитина живе серед чесності, вона вчиться бути справедливою.
- Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.
- Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
- Коли дитина живе в розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.